«Коли стикаєшся з таким випробуванням, дуже важливо дозволяти собі хоча б раз на тиждень відволіктися, інакше в тебе просто не буде сил боротися. Кожного дня я засинаю о пів на першу ночі — після зціджування і готування їжі на завтра. Якби не Сімейна Кімната, нам би довелося весь день тулитися у коридорах».

Детальніше

«У Сімейній Кімнаті дитина відчуває, що все нормально, що батьки разом із нею. Це справжнє диво. Ми проводимо там час кожного дня, коли знаходимось у лікарні. Особливо тато — в палаті ж переважно жінки, для них присутність чоловіка дискомфортна. А в Кімнаті вони з донечкою можуть бути разом скільки завгодно».

Детальніше

«Мою дружину Марину з донькою, якій було лише 5 днів, розмістили у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. Я розгубився, хотілося бути поруч із ними. Коли вперше зайшов до Сімейної Кімнати, був шокований тим, що у звичайній лікарні є таке комфортне, домашнє місце. Проводив тут увесь час до виписки».

Детальніше